Одним із найшанованіших у Росії святих був Георгій Побідоносець, чий образ згодом стає символом Російської держави. Образ святого Георгія відомий на Русі з часів прийняття християнства наприкінці X ст. Іконографія зображення святого Георгія прийшла з Візантії, де він шанувався з давніх часів. Особливого поширення мистецтво древньої Русі набув легендарний епізод із життя святого Георгія, пов’язані з його перемогою над жахливим драконом і визволенням царівни.
Голова святого Георгія повернута вліво, назустріч підступному руху змія, що вигнув своє тіло з розкритими в боротьбі крилами і коня, що охопив своїм хвостом задні ноги. Могутній кінь у сильному русі став на задні ноги. Він одягнений у гарну збрую та його хвіст зав’язаний вузлом. Зображено момент битви зі змієм, що є втіленням диявольських сил. У верхньому правому кутку на фоні виділяється двопале благословення правиці Господньої, яка приносить Георгію перемогу. Зображення “Диво Георгія про змія” звучить як символ перемоги добра над злом, християнства над лиходійством.
Переказ свідчить, що Георгій був почесним юнаком. Він служив в армії, де був чудовим воїном, і досяг високого звання на службі у римського імператора Діоклетіана, відомого гонителя християн. За сповідання християнської віри Георгій був схильний до жорстоких тортур, які переносив з терпінням, мужністю і непохитною вірою в Христа. Він був страчений у віці 30 років у 303 році в Нікомедії і зарахований християнською Церквою до святих великомучеників. Традиційно Георгій зображується молодим, з шапкою густого кучерявого волосся на голові, у військовому одязі з плащем, що розвівається.
Єгорій, Єгор, Юрій – такі варіанти мало на Русі грецьке ім’я Георгій (у перекладі з грецької – “землероб”).
Пам’ять святого Георгія відзначається двічі на рік: 23 квітня/6 травня – весняне свято, присвячене Георгію – покровителю землеробства і 26 листопада/9 грудня – осіннє свято на згадку про освячення першого на Русі храму в ім’я святого Георгія в 1051 році.
Розмір 5,2 х 6,0 см
